В українських школярів в Оулу є лише два місця, де вони можуть локально підтримувати україномовні навички: організований місцевим товариством книжковий клуб та декілька творчих гуртків, які ініціювали волонтери.
Факультативних уроків української мови у школах у місті немає. Представники муніципалітету говорять, що на такі послуги недостатньо попиту. У товаристві українців Північної Остроботнії запевняють, що попит є, й товариство систематично звертається до міської влади з проханням створити такі курси.
– Навіть для тих українських родин, які говорять російською, українська для дітей є важливою. Проте більшість не знає, як правильно створити запит на таку послугу, – пояснює Анастасія Каховська, голова товариства українців Північної Остроботнії.
Цьогоріч в школах Фінляндії розпочали навчання 6600 українських дітей – 2800 у підготовчих класах й 3800 у звичайних.
За даними Міністерства освіти та культури Фінляндії, уроки української, які організовують муніципалітети, відвідує лише 50% українських дітей. Дані, зібрані Yle, свідчать про те, що такими послугами українські діти охоплені нерівномірно.
Можливості є, попиту нема
Закони Фінляндії гарантують національним меншинам можливість безплатно вивчати рідну мову.
Після формування групи міська влада розпочинає пошуки викладача, який може надати учням послугу. Заняття проводяться поза шкільним розкладом. Викладати рідну мову дітям початкових класів може не лише вчитель української мови та літератури, а й молодших класів.
Проте уроки української мають підтверджений попит лише у декількох містах. Так, у Вантаа зареєстровано більш як 200 українських дітей, з яких уроки української відвідують понад 160. В Еспоо понад 230 учнів, на курси записано лише 90 дітей.
А от у Гельсінкі навчаються у школах більш як 300 дітей, для яких українська є рідною, проте мовні уроки від муніципалітету відвідують лише 15 школярів.
У Ювяскюля у базовій школі навчаються 205 українських дітей, з яких понад 50 факультативно вивчають українську.
У школах Турку вчаться біля 160 українських учнів, а відвідують уроки української лише 60.
В Оулу у базовій школі вчиться 46 дітей, у підготовчий - 31, проте на мовні уроки записалося лише 4 дитини. Для того, щоб місто створило курси, у групі має бути мінімум 6 дітей.
У всіх опитаних муніципалітетах, крім Гельсінкі, проблеми дефіциту вчителів української не вбачають, й всі, за потреби, готові створити більше груп для вивчення рідної мови.
Що впливає на попит?
Головною причиною невисокої залученості опитані експерти називають те, що значна кількість дітей все ще навчається за двома шкільними програмами – фінською стаціонарно, та дистанційно – за українською. Тому потреба вивчати українську ще й у Фінляндії відпадає.
Часто українці також не знають про своє право безплатно вивчати рідну мову в Фінляндії.
– Муніципалітети створюють курси рідної мови на вимогу, проте не зобов'язані пропонувати такі послуги. Тож для того, щоб заощадити кошти, можуть не розповідати про такі можливості, – говорить Лариса Аксінович, голова Асоціації вчителів рідної мови у Фінляндії.
Вона припускає, що українці можуть не розуміти, у який спосіб контактувати з міською владою або школою для того, щоб створити запит, бо мають інший досвід комунікації з системою освіти в Україні.
Ейя Лаасонен-Терваойя з відділу освіти та культури Оулу говорить, що низькому попиту може сприяти те, що на такі уроки дітям треба їздити в іншу школу, що забирає багато часу.
Ія Шаїна, вчителька, яка факультативно викладає школярам українську мову та літературу у Ювяскюля, вважає, що на створення попиту негативно впливає фактор невизначеності майбутнього, з яким живуть евакуйовані від війни.
Діти можуть втратити україномовні навички
Представники фінської освіти та українські вчителі вважають, що навчання за двома шкільними програмами не дозволяє дитині нормально опановувати жодну з них та заважає інтегруванню.
– Єдина мова, яка від цього виграє, – російська. Бо багато українських родин говорять нею у побуті, а оскільки у Фінляндії добре розвинені російськомовні гуртки, й майже не розвинені україномовні, то у дітей немає мотивації говорити більше українською, – говорить Ія Шаїна.
Кураторка-педагог для українських учнів, які інтегруються у фінські класи у Лахті Міла Фіголь погоджується з тим, що якщо дитина походить з родини, де російська домінує у побуті, й при цьому перебуває поза межами україномовного простору, втрата мовних навичок може відбутися дуже швидко.
У Фінляндії двомовність українців може зіграти проти української.
– Попит на українську почав з'являтися ще до війни, але ці курси не такі поширені, як російської. Тому, якщо батьки в анкеті зазначають, що у дитини дві рідних мови – українська та російська, то ймовірність, що дитині запропонують російську, є вищою, бо таких курсів просто більше, – говорить Лариса Аксінович.
Слово за батьками
У серпні цього року Міністерство освіти й науки України затвердило програму, яка дозволяє учням здавати річне оцінювання лише з предметів з української мови, літератури та історії України. З інших предметів українська школа буде виставляти оцінки згідно з довідкою з іноземної школи.
Такі зміни можуть знизити навантаження на дітей, збільшити попит на факультативне вивчення української мови у Фінляндії та пришвидшить їхнє інтегрування.
Проте, скоріше за все, попит буде на рівні дітей молодшої школи, бо курси, які пропонують муніципалітети, розраховані на дві академічні години на тиждень й передбачають знайомство з базовим рівнем, підтримку мовних навичок та мотивації у дитини. До того ж у групах можуть бути діти різного віку, що ускладнює засвоєння матеріалу.
Однак, співбесідники переконані, що батькам під силу вплинути на ситуацію.
– Від активності батьків залежить кількість груп по муніципалітету: чим більше дітей реєструються, тим більше груп відкривається. Якщо у групі набирається 18-20 дітей, то це вже підстава відкрити нову групу, – говорить Лариса Аксінович.
Міла Фіголь радить створювати попит на послуги українською.
– Контактуйте зі школами та муніципалітетами. Говорить про те, що ваша мова є важливою. Бо ніхто крім нас, українців, не створить мовний простір для своїх дітей.