Того дня Олена Герасименко, голова організації "Українці Фінляндії" в Турку, проконсультувала телефоном та наживо понад десятеро українців, в основному – біженців.
Аж ось на її електронну пошту прийшла інформація з Центра фінансування організацій охорони здоров'я і соціального забезпечення STEA (Sosiaali- ja terveysjärjestöjen avustuskeskus) про те, що жодна їхня заявка на гранти на 2024 рік не була схвалена.
За пропозицією STEA Міністерство соціальних справ та охорони здоров'я цього року виділить різні соціальні гранти на суму майже 400 мільйонів євро.
– Ми подавали одразу три заявки на фінансування, одну –на консультативну допомогу українцям, які прибувають до Фінляндії, другу – на Український центр в Турку і третю – на інтеграційний проєкт для українських сімей з дітьми. Навіть частково їх не фінансуватимуть.
Організація ”Українці Фінляндії” була зареєстрована у 2011 році. Герасименко, сама мігрантка з України, разом з чоловіком Максимом Шевельовим багато років на волонтерських засадах допомагала українцям зорієнтуватися у фінських державних сервісах.
У 2021 році цю консультативну діяльність вже як проєкт STEA профінансувала на три роки: до кінця 2023-го.
З війною потреба в допомозі і консультаціях тільки зросла, адже до Фінляндії масово прибували українські біженці.
У 2022 Герасименко навіть отримала нагороду від мера Турку за мультикультурні досягнення.
Відмову отримала і друга українська організація
Не менш болючим рішення STEА цього року було і для іншої української організації – Товариства українців у Фінляндії.
Товариство, яке за тогорічний грант від STEА організувало Центр допомоги українським біженцям у Валілла в Гельсінкі, на наступний рік просило грант на інтеграцію українців та на допомогу в працевлаштуванні молоді.
– Врешті ми отримали рішення тільки про схвалення нашого проєкту щодо працевлаштування безробітної молоді на 43 тисячі євро. Проєкт з інтеграції не отримав нічого, – каже Тетяна Мустонен, в минулому членкиня правління Товариства українців у Фінляндії, а зараз головна координаторка Центру допомоги українцям.
Та найбільше організації українців вразила не скільки відмова їм, скільки те, що вдесятеро більші гранти на допомогу українцям отримало, в тому числі кілька організацій російськомовних у Фінляндії.
В цьому українці вбачають етичне протиріччя.
STEA: будь-яка національна група може направити запит на грантову допомогу
У відповіді Новинам Yle електронною поштою спеціалістка з комунікацій STEA Йоханна Котонен повідомила, що заявки на гранти мають відповідати суворим вимогам та мати детальне обґрунтування.
Так, наприклад, Український центр в Турку не отримав допомогу на свою діяльність, хоча "тема та потреба проєкту є актуальними".
– Однак у плануванні потрібно було більш детально описувати необхідність діяльності та результати, вже досягнуті діяльністю, – написала Котонен.
Щодо проєкту з інтеграції українців Товариства українців в Фінляндії в STEA зазначають, що плануванню бракує детальної розробки та більш детального опису, змісту та очікуваних результатів діяльності.
У STEA зазначають, що 2024 році гранти STEA, у яких однією з цільових груп є українські біженці, отримали 43 проєкти, 12 з них – стартували ще у 2023 році.
Серед отримувачів грантів на українців є такі відомі фінські організації як Mannerheimin Lastensuojeluliitto, Suomen Pakolaisapu та MIELI.
Але є також у переліку отримувачів допомоги на українців – і організації російськомовних.
– У своїй діяльності STEA дотримується Закону про рівність, і жодна група людей не виключається з діяльності під час підготовки грантової пропозиції, – пише Котонен.
– Деякі з біженців з України є україномовними, а деякі – російськомовними, – пояснює вона.
Сотні тисяч євро російськомовним та мультикультурним організаціям для допомоги українцям
Так, серед схвалених STEA заявок у 2024 році є проєкт на 286 тисяч євро "Русского клуба Вантаа" Vantaan Venäläinen Klubi Tsempataan, спрямований на покращення добробуту та працевлаштування людей з мігрантським походженням, в тому числі і російськомовних українців.
Голова правління організації Світлана Чистякова розповіла Yle, що вони організують інтеграційні курси російською мовою для українських біженців та дають консультації із соціальних питань.
– У 2022 році частка українців серед тих, хто звернувся до нас за консультацією, становила близько 50%, зараз українців близько 30% від усіх клієнтів проектів.
Схвалили грант на 337 тисяч євро і в організації SVK Liitto (Suomen Venäjänkielisten Keskusjärjestö ry) (Асоціація ”Російськомовні Фінляндії”), з-поміж цільових груп є і російськомовні українці.
Організація не відповіла на запитання, скільки українців охоплено її послугами, але перерахувала послуги, орієнтовані на українців. Серед іншого, SVK надає консультації з різних соціальних та побутових питань, організує дитячі гуртки та збір одягу.
Грант на 12 тисяч в 2024 та 378 тисяч у 2023 році отримала організація Venajankielisten Liitto FARO (Асоціація російськомовних товариств ФАРО), в якій ондна з цільових груп – російськомовні українці.
Серед мультикультурних організацій найбільший грант у 425 тисяч євро на психологічну допомогу в тому числі українцям, які втекли від війни, отримала організація Fenix Finland. Значну частину послуг організація надає російською мовою.
Серед інших мультикультурних організацій одержувачем суттєвої допомоги, 39 тисяч євро цього року та 441 тисяч євро на 2023-2025 роки, є організація House of Helsinki, офіційними мовами якої є фінська та англійська. Організація веде діяльність багатьма мовами, включаючи російську та українську.
Що не так з допомогою від російськомовних та мультикультурних організацій
Українців така тенденція турбує насамперед тому, що таким чином мінімізована допомога українцям українською мовою.
Це при тому, що саме "захистом" російськомовних Путін мотивував анексію Криму та військові дії на Донбасі у 2014 році. Мовне питання і те, що українці говорять також російською, стало однією з причин для Путіна почати повномасштабне вторгнення в Україну два роки тому. Надання послуг російською може слугувати травматичним тригером особливо для українців, які пережили російську окупацію.
– Таке враження, що STEA все одно, якою мовою надають послуги українцям, – каже Мустонен з Товариства українців у Фінляндії.
Згідно зі спільного онлайн-опитування університету Оулу та Київського національного лінгвістичного університету, для українців, які живуть в Фінляндії, українську рідною вважають 63% опитаних, 23% вважають рідними українську і російську і лише 8% – тільки російську.
І якщо, наприклад, фінські організації, такі як MIELI, прагнуть надавати послуги для українців українською мовою, Suomen Venäjänkielisten Keskusjärjestö ry та Vantaan Venäläinen Klubi написали у відповіді Новинам Yle, що надають послуги українцям тільки російською мовою.
Venajankielisten Liitto FARO не відповіло на численні запити Новин Yle.
У Fenix Finland сказали, що намагаються залучати до співпраці україномовних психологів, організація має навіть версію сайту українською, але більшість консультацій проводиться російською мовою.
У House of Helsinki на деякі посади, пов'язані з грантами STEA для українців, вільне володіння російською та гарне володіння англійською мовою вважається перевагою, а "інші мови, наприклад, українська чи фінська, будуть відмінним доповненням". Наприклад, на вакансію для допомоги українським біженцям House of Helsinki шукали людину, яка б вільно володіла російською та мала хороші знання англійської.
Максим Кошелєв з "Українців Фінляндії" говорить про ще один аспект допомоги українцям з боку російськомовних – можливе неналежне використання особистих даних громадян України.
– Який обсяг "чутливої" інформації стосовно українців уже пройшов через організації російськомовних? Скільки ще пройде? Наскільки це безпечно для громадян України? Адже для РФ громадянин РФ завжди буде громадянином РФ з усіма наслідками.
Кошелєв має на увазі те, що по російських законах громадянин Росії завжди зобов'язаний йти на співпрацю із державним російськими органами, а можливе друге громадянство не враховується.
Крім того, згідно з опитуванням фонду "Культура" Cultura-säätiö кожен п'ятий російськомовний в Фінляндії підтримує російське вторгнення в Україну, а ще стільки ж не можуть або не хочуть говорити про свою позицію.
Це різко контрастує з позицією фінського суспільства, яке у переважній більшості беззастережно засуджує російську агресію проти України.
Серед організацій, які надають послуги російською мовою та отримують гранти на допомогу українцям, про своє засудження війни заявляють відкрито, при цьому, лише House of Helsinki та Fenix Finland.
На сайтах та сторінках в соцмережах інших таких організацій немає і згадок про війну та російську агресію.
На пряме запитання Новин Yle щодо ставлення до війни в організації SVK Liitto (Suomen Venäjänkielisten Keskusjärjestö ry) відмовилися давати будь-які коментарі.
– Я вам рекомендую, щоб почути позицію, звертатися до посольства Російської федерації, бо там відповідають за позиції. У нас ніякої позиції немає і виражати ми нічого не збираємося, – сказала Новинам Yle телефоном представниця організації Ольга Ліукконен.
Так само від висловлення позиції щодо війни відмовилися у відповіді електронною поштою в Vantaan Venäläinen Klubi. У своїх відповідях представниці організацій навіть не називають війну війною.
– Згідно зі статутом організації ми не є політичною структурою і не маємо права висловлювати публічну позицію з політичних питань. Ми вважаємо, що дотримання неполітичної позиції дозволяє нам ефективно працювати над нашою місією та надавати доступ до допомоги всім, незалежно від політичних переконань, – написала Новинам Yle голова правління Vantaan Venäläinen Klubi Світлана Чистякова.
Тим часом російськомовних організацій, з великими колективами та широкими мережами філій вочевидь набагато більше, аніж організацій українських.
Ще донедавна, до російського вторгнення в Україну, у Фінляндії жило лише 6 тисяч українців, зараз їх щонайменше вдесятеро більше.
І хоча з'явилися деякі нові організації українців, але вони не можуть претендувати на гранти від STEA через вимогу пропрацювати мінімум рік до того, як подаватися на грант.
Крім того, подання заявок на гранти потребує особливих знань і досвіду, чого часто бракує молодим організаціям.
А про засудження війни у грантових заявках не питають.
Оновлення: 20.3 о 14.01 з текста прибрано твердження про те, що "Русский клуб Вантаа" не має точних даних, скільки конкретно українців охоплено їхніми послугами.
Оновлення: 18.3 о 14.19 щодо Fenix Finland було видалено, що організація очолюється людьми російського походження, і зазначено, що значну частину послуг організація пропонує російською мовою. Прибрано згадку імені голови правління організації.
Оновлення: 17.7 о 12.25 були внесені виправлення до тексту про те, що для деяких посад у House of Helsinki вільне володіння російською та англійською мовами є перевагою. Знання російської мови не є обов'язковою вимогою в оголошенні про прийом на роботу в House of Helsinki.
Оновлення: 16.3 о 13.54 були внесені виправлення до тексту про те, що деякі посади в House of Helsinki вимагають володіння російською та англійською мовами, та додано посилання на оголошення про вакансію, в підзаголовки додано слово ”мультикультурний”, а також уточнено, що House of Helsinki – це мультикультурна організація, офіційними мовами якої є фінська та англійська.
Оновлення: 15.3 о 17.58 були внесені виправлення до тексту про те, що гранти надаються не STEA, а Міністерством соціальних справ та охорони здоров'я на підставі пропозиції STEA. Гранти STEA більше не є грантами із доходів Veikkaus.
Також внесено виправлення, що House of Helsinki працює і іншими мовами, крім російської. Прибрано ім'я голови правління House of Helsinki. Форму ”російськомовні організації” змінено на ”організації, які використовують російську мову у своїй діяльності”.
Також видалено коментар Олени Герасименко.
Оновлення: 14.3 о 12.45 було внесено виправлення до тексту, а саме, виправлено прізвище Максима Кошелєва, а також додано, що організація Fenix Finland допомагає не тільки українцям, які втекли від війни, а в тому числі їм.