З першого року повномасштабного вторгнення РФ в Україну Фінляндія стала одним з найбільших донорів країни.
Фінляндія підтримала Україну, щойно взимку 2022 року розпочалися бойові дії. Рішення про надання першої допомоги було прийнято 27 лютого, через три дні після початку війни.
Відтоді постійно збираються нові пакети допомоги. Так, останній пакет допомоги, що було оголошено у квітні, став 23-м за рахунком. За даними міністерства оборони, загальний обсяг допомоги, що була надана Україні, становить 2 мільярди євро.
У 2023 році стиль надання допомоги змінився
У наданні допомоги Україні вражає зростання темпів підтримки після повільного старту.
У 2022 році Фінляндія допомогла Україні на суму 189 млн євро. У 2023 році перший пакет допомоги вже становив понад 400 млн євро. У ньому було важке озброєння та боєприпаси.
Торік Фінляндія відправила в Україну пакети військового обладнання на загальну суму 1,4 млрд євро. Сума допомоги в порівнянні з минулим роком зросла більш ніж у сім разів.
Цього року вже прийнято рішення про пакети на загальну суму 400 млн євро і стрімкі темпи зберігаються й надалі. Згідно з підписаною у квітні угодою про співробітництво у сфері безпеки, Фінляндія зобов’язується постачати Україні зброю протягом багатьох років.
Бронежилети та шоломи
Старший науковий співробітник Інституту зовнішньої політики Чарлі Салоніус-Пастернак називає кілька причин, чому суми підтримки спочатку викликали дискусії, а потім заохочення.
По-перше, це зміст допомоги. Зокрема, у 2022 році в Україну відправили бронежилети, шоломи, автомати та патрони, однозарядні пускові установки та бойові продуктові набори. Це були дешеві речі, якщо порівняти з важким озброєнням, що було відправлено пізніше.
У 2023 році Фінляндія передала Україні шість бронетранспортерів Leopard 2, зенітне озброєння та боєприпаси.
Друга причина – пов'язана з визначенням вартості пакетів допомоги. За спогадами Салоніуса-Пастернака, спочатку Фінляндія визначала вартість пакетів допомоги відповідно до вартості запасів.
– Якщо пожертвувані товари були старими, радянського виробництва, вони мали невелику балансову вартість.
Інші країни розраховували вартість пакетів допомоги інакше: виходячи з вартості заміщення, тобто скільки насправді коштувало замінити передане оборонне обладнання рівноцінним.
– Коли виникла конкуренція за те, хто більше допоміг, майже всі інші країни розраховували обсяги своєї допомоги таким чином, у бік збільшення, відповідно до вартості компенсації, – каже Салоніус-Пастернак.
А Фінляндія, можливо, є лідером за вартістю активів.
– Це означає, що грошова вартість фінської підтримки була недооцінена, тому що були надані основні, але старі матеріали, коли їх було вдосталь.
Зміна термінології
До кінця 2022 року, коли Міністерство оборони повідомляло про вартість допомоги, використовувався термін ”загальна вартість”.
На початку 2023 року цей термін замінили на ”вартість заміщення”, і відтоді це стандартне формулювання у повідомленнях щодо пакетів допомоги.
Водночас уряд виділив додаткове фінансування у розмірі 704 млн євро на закупівлю заміщення. Зміна термінології також може бути пов'язана з тим, що застаріла оборонна техніка вже значною мірою була передана Україні.
– Я розумію, що у Фінляндії її залишилося не так вже й багато. Цим можна пояснити і зростання вартості пакетів зброї.
Тож зараз виглядає так, що постачаються нові та дорогі речі, адже старе вже віддали.
З перших тижнів війни донині Міноборони неохоче повідомляло про вміст пакетів допомоги, тому позиції міністерства у цій статті немає.
– Допомога завжди враховує як потреби України, так і стан ресурсів Сил оборони, – кажуть у Міністерстві.
Буксування з НАТО
Третя причина обережності із наданням допомоги пов'язана із заявкою Фінляндії на членство в НАТО, схвалення якої Туреччина та Угорщина відклали з власних причин майже до весни 2023 року.
– Під час подання заявки було занепокоєння, що обороноздатність Фінляндії має підтримуватися на достатньому рівні, оскільки Фінляндія ще не була членом військового альянсу, – пояснює Салоніус-Пастернак.
Мета Фінляндії щодо НАТО почала вимальовуватися на початку 2023 року. Президент Фінляндії Саулі Нійністьо 16 березня відвідав Туреччину, щоб отримати підтвердження членства Фінляндії в НАТО. За словами Нійністьо, причина візиту була зрозуміла вже давно.
Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року. Цієї ж весни почалося стрімке зростання обсягів допомоги.
– На той момент вже була безпекова політика, готовність брати на себе більше ризиків. Баланс між збереженням національної оборони та підтримкою України є постійною темою обговорення для військових та політиків, – пояснює Салоніус-Пастернак.
Україна вдячна
Українське посольство також відмовилося коментувати зміст фінської військової допомоги.
– Ми дуже вдячні за всебічну підтримку, що надала Фінляндія, – йдеться в електронному листі посольства.
Журналісти Yle також взяли інтерв'ю в українця Михайла Самуся, директора New Geopolitics Research Network у Києві, про військову допомогу Фінляндії. Він також не знає змісту допомоги, але йому відомі потреби України у військовій допомозі.
– Перш за все, нам потрібно більше боєприпасів, артилерії, зенітних ракет і артилерійської протиповітряної оборони.
Озброєння радянських часів також чудово підійде, якщо Фінляндія зможе його віддати.
– Звичайно, тому що українські солдати вже знають, як користуватися радянською зброєю, і їм не потрібно вчитися користуватися нею, як це відбувається із західною зброєю.
За словами Самуся, такі країни, як Польща, Чехія та Словаччина, передали Україні старі танки, бронемашини, БМП, артилерію та боєприпаси радянських калібрів.
Фінляндія – серед найбільших донорів
Фінляндія є одним із найбільших прихильників України. За Індексом допомоги у сфері озброєнь Інституту Кіля, Фінляндія посідає десяте місце серед 31 країни. У списку з 41 країни за рівнем ВВП Фінляндія посідає дев'яте місце.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.